- самосудник
- -а, ч.Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самосудник
Смотреть что такое "самосудник" в других словарях:
самосудник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
самосуд — у, ч. 1) Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині. || у знач. присл. самосу/дом. Без відома властей і без суду; самочинно. 2) рідко. Те саме, що самосудник … Український тлумачний словник
самосудчик — іменник чоловічого роду, істота самосудник розм … Орфографічний словник української мови
